Ізмаїльський район (територія Кілійської ОТГ) загальною площею 84 тис.га розташований в зоні помірно-континентального клімату, в південно-західній частині Одеської області, південний кордон проходить лівим берегом р.Дунай. Район розташований в зоні ризикового землеробства з інтенсивним зрошенням.

Середньорічна температура становить +11,1 °C. Зими переважно м’які, короткі та малосніжні з частими відлигами, тривають з середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), мінімальна середньодобова температура повітря нижче +8°C. Найхолоднішим місяцем року є січень з середнім температурним максимумом −2 °C та мінімумом +4 °C. Літо тривале, тепле, рідше спекотне, однак із недостатньою вологістю, триває з середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура +20,8 °C. Найтепліший місяць — липень, з середнім температурним максимумом +28 °C, мінімумом +18°C. Тривалість безморозного періоду коливається в інтервалі 250—260 днів, вегетаційний період — до 297 днів.

За рік випадає близько 300—600 мм атмосферних опадів. Найбільша кількість опадів припадає на холодну пору року (листопад — лютий 85-90 %), найменша — у травні-липні (близько 56-60 %).

Зона розташування території району відноситься до Східно-Європейської рівнини в межах Причорноморської низовини та межує з річкою Дунай, поверхня грунту переважно рівнинна, яку перетинають неглибокі долини річок, яри та балки. Грунти, здебільше представлені чорноземами південними та темно-каштановими слабосолонцюватими грунтами. В дельті річки Дунай формуються дерново-глеєві,  мулово-глеєві та торфо-глеєві грунти.

Рельєф представлений долиною р.Дунай, водосховищем Китай, притоками р.Дунай – Киргиж-Китай, Аліяга та Дракуля. Гідрографічна мережа району представлена Чорним морем, лиманами, штучними водоймами, озерами, каналами та водоводами.

Територія Ізмаїльського (Кілійського) району, згідно схеми гідрографічного районування території України,  знаходиться в басейні р. Дунай.

Всього за обліковими даними на території Ізмаїльського (Кілійського) району нараховується 21541,68 га земель водного фонду. Під річками та струмками -4105,63 га земель, під штучними водостоками – 4046,81 га, під озерами, лиманами-12063,09 га, під ставками-59,19 га, під водосховищами штучними-1266,96 га, земель природоохоронного призначення-19027 га.

Водний фонд Ізмаїльського (Кілійського) району представлений:

Великою річкою:
р. Дунай по Кілійському району – 58 км

Малими річками:
• р. Киргиж-Китай – 5,5 км
• р. Аліяга – 8,7 км
• р. Дракуля – 21,2 км
• р. Не рушай – 12 км
• р. Єнікіой – 11,5 км

Приточними балками: 
• Каназир – 5,0 км
• Приозерна – 5,5 км
• Казійка – 4,8 км

Річки Аліяга і Киргиж-Китай впадають з півночі в озеро Китай, зі сходу – р. Єнікіой. Малі річки і балки в основному маловодні, більшість з них влітку пересихають. Живлення річок переважно снігове, характеризується весняною повінню та паводками і тривалою літньо-осінній межінню з рідкими зливними паводками.

Річка Дракуля бере початок біля селища Плоцьк Болградського району, протікає на території Білгород-Дністровськог району і впадає в Стенцівські плавні Ізмаїльського (Кілійського) району. Проходить річка через села Дмитрівка, Трудове, Мирне Ізмаїльського району. Пойма річки прируслова, двохстороння, в середній течії має ширину 200м, в нижній – 600м. Ріка зарегульована і служить відвідною дреною – пущена каналом повз Дракулівського водосховища. Річка являється екологічним бар’єром для водосховища: усі скиди, нечистоти відводяться по каналу.
Басейн річки включає пойму ріки, втягнутий в інтенсивний господарський оберт  і річка в комплексі представляє собою керуючу систему.

Річка Нерушай протікає неподалік від селища Миколаївка, Мирне Ізмаїльського району з шириною пойми ріки до 2,5 км. Річка зарегульовна, каналізована, розрахована на витрати 10% забезбеченості. Ділянка річки, яка прилягає до лиману Грабовський, обвалована, зарегульована і являється частиною лиману.

Гирла:
Прорва, Мусіна, Очаківське, Потапів канал, Білгородське, Гнєушев, Полуденне, Анкудіново, Отножне, рукав Середній, Піщане, Новостамбульське (Бистре), Східне, Старостамбульське, Малівеево.

Озера, водосховища, лимани, ставки:
• оз. Китай, оз. Солений Кут , оз. Лебединка (Косинка), оз. Сасик – озерно-болотний комплекс острова Лімба, Дракулівське водосховище, Козійське водосховище;
• Пукалівський лиман, Карячівський лиман (Шведово), Малий Солений, лиман Грабовський;
• Лісківський ставок №1, №2, №3, №4,№5, Фурманівський ставок №1 – Трудівський рибозаплідник, Шевченківський рибозаплідник, Кілійське ПТРХ, Вилківське – ПТРХ, затон Базарчук.

ВОДНІ ОБ’ЄКТИ та ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ:

Водні ресурси району складаються із запасів поверхневих та підземних вод, які розподіляються на території району нерівномірно. Північна та центральна частини характеризуються обмеженими запасами, а південно-західна, яка тяжіє до р. Дунай, має великі запаси води. Більша частина середньорічного стоку припадає на р.Дунай.

Озера (в зоні обслуговування Кілійського МУВГ):

Озеро Китай є наливним водосховищем, площею водозбору 2760 км². Розташоване в 8 км північно-західніше м. Кілія Ізмаїльського району.
Відмітка НПР – 1,5 м
РМО – 0,6 м
Об’єм при НПР – 111,9 млн.м³, при РМО – 62,58 млн.м³
Середня глибина – 2,1 м
Найбільша – 6 м.

Водообмін озера з рікою здійснюється самопливно по каналу “Кофа-Степовий” з ріки Дунай, а також шляхом  примусового поповнення водойми за допомогою  насосних станцій Кілійського МУВГ  «НС-3», «Кофа». Природньо, з півночі, водосховище наповнюється стоком річок Киргиж – Китай та Аліяга.

Дотримання рівневого режима озера впливає на умови рибальства, водокористування, хід природних процесів (підтоплення земель, переробку берегів) на інтереси ряду галузей народного та сільського господарства.

Штучні водойми:

Водосховища:

В зоні обслуговування Кілійського МУВГ розташоване руслове наливне Дракулівське водосховище, яке побудоване на р. Дракуля і експлуатується ізольовано від решти водосховищ Татарбунарського тракту. Подача води здійснюється з р. Дунай по  каналам “Міжколгоспний”, “Дунайський” та по каналу “Т-4”.

Ставки:

Ставки використовуються для риборозведення, знаходяться в басейні р. Дунай і є водоймами загальнодержавного значення. Згідно ст. 51 Водного кодексу України ставки надаються в оренду водокористувачам для використання за призначенням районною та обласною  держадміністрацією.

Підземні води:

Запаси підземних вод району використовуються для господарсько-побутових, виробничих потреб, сільського господарства.

Територія Болградського (Арцизького) та Білгород-Дністровського (Татарбунарського) районів згідно схеми гідрографічного районування території України  знаходиться в басейні р. Дунай та річок Причорномор’я.

Клімат переважно помірно-континентальний, з жарким літом і м’якою, рідко холодною і малосніжною зимою. Найхолодніші місяці – січень, лютий. Найспекотніші місяці – липень, серпень. Опади на території розподіляються нерівномірно, з деяким зменшенням у сторону моря. Особливість клімату даної території характеризується великими коливаннями погодних умов, найчастіше спостерігаються посушливі роки. Найменша кількість опадів випадає на морському узбережжі, особливо на піщаних косах, що обумовлено впливом Чорного моря. Територія Болградського (Арцизька ОТГ) та Білгород-Дністровського (Татарбунарська ОТГ) районів є степовою покритою пагорбами, рівниною, що знижується в південному напрямі.

Водні ресурси представлені поверхневими і підземними водами з підвищеним рівнем мінералізації. Основний обсяг річного стоку формується за рахунок середніх і малих річок. Протяжність малих річок незначна, басейни їх вузькі, витягнуті в меридіальному напрямі. Схили, як правило, пересічені ярами та балками. Русла річок «випрямлені», виявлені слабо, замулені, схили незначні, течія повільна або зовсім відсутня. Режим річок характеризується короткочасною весняною повінню. Головним джерелом живлення річок є талі води. У посушливі періоди року річки місцями пересихають, взимку промерзають.

Річки розташовані на території Болградського та Білгород-Дністровського районів можна поділити на дві групи:

• І група-  транскордонна ріка Когильник – 20,0 км (на території Білгород-Дністровського району) та 56,0 км (на території Болградського району);
• ІІ група – це малі ріки, режим яких цілком визначається місцевими фізико-географічними умовами. Річки мають наступні протяжності по районам: р. Сарата – 14,0 км (Білгород-Дністровський район); р. Дракуля – 20,0 км (Білгород-Дністровський район) та 28,0 км  (Болградський район); р. Кагач – 14,0 км (Білгород-Дністровський район); р. Чага – 28,0 км (Болградський район); р. Ташлик – 14,0 км (Болградський район);      р. Киргиж  – 24,0 км (Болградський район); р. Киргиж-Китай – 29,0 км (Болградський район); р.Аліяга – 38,0 км (Болградський район); р.Нерушай – 30,0 км (Білгород-Дністровський  район); р. Хаджидер – 7,5 км (Білгород-Дністровський район); р. Кам’янка – 18,0 км (Болградський район);    р. Джалар – 29,0 км (Болградський район); р. Чілігідер – 2,7 км (Болградський район); р. Кляснітей – 11,0 км (Болградський район); р. Дюльменська – 9,0 км (Болградський район); р. Пержайська – 14,0 км (Болградський район); р. Глибока (Улентерівка) – 17,6 км (Білгород-Дністровський район).

Балки: б. Магала, б. Мартаза, б. Глибока, б. Новоселівка, б. Пряма, б. Кашпалат, б. Вовча, б. Інвалідна, б. Адинка, б. Струмок, б. Дмитрівська.

На території Білгород-Дністровського району  нараховується 13 озер басейну річок Причорномор’язагальною площею близько 20170 га.

Найбільш великі озера: оз. Алібей – 7200 га, оз. Шагани  – 7000 га, оз. Бурнас – 2260 га, оз. Карачаус – 1100 га, оз. Хаджидер – 1000 га, оз. Курудіол – 460 га, оз. Солене – 300 га, оз. Будури – 260 га.

Озеро Малий Сасик має площу водного дзеркала – 236 га, оз. Магалевське – 200 га, оз. Джантштейське – 116 га, оз. Мартаза – 38 га, Приморське –    77 га. Всі озера являються водними об’єктами місцевого значення, солоні та мають підвищений рівень мінералізації, як  правило, непридатні для зрошення сільгоспкультур та господарсько-питних потреб.

На території Білгород-Дністровського та Болградського районів басейну річок Причорномор’я та нижнього Дунаю знаходяться  9 водосховищ:

 На території Білгород-Дністровського району:

водосховище Сасик – площею  23887 га;

Дмитрівське водосховище – площею 152,57 га;

Кагачське  водосховище – площею 125,28 га;

Нерушайське  водосховище – площею 232,76 га.

 На території Болградського району:

Виноградівське  водосховище – площею 178 га;

Ново-Іванівське  водосховище – площею 67 га;

Долинівське водосховище – площею 71 га;

Задунаївське  водосховище – площею 88 га;

Холмське  водосховище – площею 57 га.

На території Білгород-Дністровського та Болградського районів басейн річок Причорномор’я та нижнього Дунаю нараховується 57 ставків.

Більшість ставків штучні та  збудовані господарствами по спростованій документації, а частіше – без неї, використовуються ставки в основному для риборозведення. Гідротехнічні споруди представлені земляними греблями із земляними скидними каналами, у деяких випадках із трубчастими водовипусками.

На території Білгород-Дністровського району розташований 21 ставок на площі 187,76 га. В Болградському районі 35  ставків загальною площею 370,22 га.

Канал „Дунай-Сасик” знаходиться на території Ізмаїльського (Кілійського) району, побудований для регулювання відміток рівня води водосховища Сасик. Подача води в озеро Сасик регулюється Головним шлюзом, який розташований між підвідним каналом на р. Дунай та транспортуючим каналом “Дунай-Сасик”. Шляхом відкриття Головного шлюза  здійснюється самопливне поповнення та водообмін водосховища Сасик.